А прийде час, коли відкрию скриньку,
В яку ховала море таємниць.
Там сум і горе… І жалю краплинка
І пам’ять вже з давно забутих лиць.
Зневіри трішки у ясні світанки
І біль гіркий, що душу розпинав.
Кохання не за тими. Грішне, п’яне,
Але до дна, все ж, випитий бокал.
Там шанс, що так прогавити боялась
І гріх, в якім не каялась давно.
І ті хвилини, як я зупинялась,
Мої всі злети і самотнє дно.
Там час, який вже програний у карти
І ті роки, даровані не тим.
Там справжня Я, що віддана не вартим
І підлі клятви, дані на віки…
То ж прийде час, коли відкрию скриньку,
В яку ховала море таємниць.
В ній сум і горе… І жалю краплинка
І пам’ять вже з давно забутих лиць.
24.04.2025р.
Автор: Аня Бусецька
Анна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
