Стоїть стара мати край вікна,
У серці — тиша і війна.
Свічка палає — світла жменя,
А сина немає не в ніч ні в день…
В руках хустинка — вся в сльозах,
Молитва гасне на вустах.
«Вернись живим…» — ще шепче ніч,
Та тиша впала, мов кришталь — з облич.
О, сину, орле мій ясний,
Ти полетів у світ страшний.
Там, де гримлять і кулі, й дим,
Ти став для нас героєм всім.
Сльози матері — як роса,
Що на світанку пролилась…
Та кожна крапля — то життя,
То пам’ять, віра, каяття.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
