Яка Незалежність на смак? Ви скажете:”Дивне питання”
Це радість серпневих свят, салюти, народні гуляння,
І квітів шалений сміх, парад прапорів й вишиванок,
Та кава в кафе і пиріг, комусь – на рибалці світанок.
Це був подарований рай, чи ж зАвжди його цінували?
На щедрий, багатий наш край сусіди не раз зазіхали.
Їх заздрість і сила росла, а мудрість вмирала й тупіла.
Зимового ранку орда, на землю святую ступила.
Та виросли наші сини у вільній щасливій Вкраїні,
Її Незалежність вони клялись захищати до згину.
Яка Незалежність на смак з лютневого ранку пізнали,
Стискався в окопах кулак від люті на чорну навалу.
Солона від поту і сліз, і присмак металу та крові,
За землю святую поліг не вперше вже тисячний воїн.
А розпач і крик матерів, що серце своє в домовину
Кидають і плачуть без сліз, світ чує, не тільки Вкраїна!
То нечисть спустилась до нас, і бореться з нею Світло,
Омріяна Воля в віках, і точиться бій крізь століття.
Свою Незалежність на смак ми знов по – новому відчуєм.
Її у гнилих посіпак в бою відберем, відвоюєм.
Жанна Євсєєва
