Потріскує сніжок
Під кожним тихим кроком,
– Чи є у нього строк?
– Він свіжий з кожним роком!
– Чи стане він мерцем,
Коли стрімко розтане
Під теплим промінцем?
Ось- Ось Весна настане!
– Та ні! Він задзюрчить,
Стече струмком в низини…
– Чи там вже замовчить,
Поринувши в глибини?
Там тиша, спокій , тьма,
Він врешті-решт спочине
У тому царстві сна?
– Та ні! Він без упину
Просочує усе ,
Собою напуває,
Сам ввись себе несе,
А потім опадає…….
A.R.* 07.02.23.
Анна Рузанова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
