СОВЕНЯ

Місяць в небі плив та плив,
Совеня мале зустрів.
Совеня собі літало,
В небі зірок рахувало.

Налічив вже більше ста
Та втомилось совеня.
Сіло зверху на ялинку,
Розбудив руденьку білку.

Білка навіть не сердилась,
З совенятком подружилась.
Йому казку розказала,
З ранку в гості вже чекала.

Совеня сказало:" Ні.
Зранку спати час мені,
Бо в ночі мені літати,
Більше зірок рахувати".
11.05.2025р.
Автор: Аня Бусецька
Анна