Я десь сильно поступаюсь
Десь сильно помиляюсь
І не знаючу шляху
Уявляю зорі на даху
І стан мій давить на легені
Я помираю?
Якщо і так то хай це буде зараз
Коли забути просто
Коли довкола ще цвітуть каштани
Але ніяк не потім…
І я солдат удачі
Я кинутий на призволяще
Я проти всіх і сам частенько мажу
Чому так часто я роблю лажу?
І безталанний я іду шукаю щастя
Та погляд впаде на кайдани
Вони так сильно тиснуть
І так вже роки мої линуть…
Анатолій
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
