Сон нічний уже прихований,
А натомість новий сон ,
Поетично налаштований,
З чим звучить він в унісон?
Може , з снігом запорошеним
Дзвоником, що десь бринить,
Може з гостем не запрошеним,
Що образився й мовчить?
Хто той гість? Мій розум втомлений,
Що думками збагатів,
Ними ж був і присоромлений,
Бо ж багатства не схотів.
Мовчазний, спокійний, тихий,
Що тепер він спогляда?
Як співа з думками вітер,
Як лунає Коляда…
А дзвінок гойдає простір,
Пісня лине, сніг летить,
Як Тут гарно, як Тут просто!
Це не сон… Він вже не спить…
A.R.(c) 18.01.22.
Анна Рузанова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
