Сон

У пам’яті лишився сон,
Що сформувався безпідставно.
У нім не керував, слухняно
Я не порушував канон.
Бентежно п’яно жить було,
Сердечно важко мить жилася,
Із ним гулялося разом,
Партнер до мене підкрадався.
І заревіло чорне море!
І загула крижина мрій!
Я був затьмарений красою,
Я був із ним на самоті.
Мені так добре не було,
Як в сні отому надуявнім,
Повірив я, що на Землі,
Можливо, справджуся в коханні
І запанує верх чуттів!
Мене полюбить, що не любить,
Зверне увагу — тільки мрій,
І сон насправді все закрутить!
Антон Шаталов