Іду по прохолодний росі на зустріч світанку,
Мій будинок стоїть, мальви аромат наче на весь світ.
Все ті ж птахи співучи сидять на ґанку,
Все як в дитинстві, навіть, тюльпанів цвіт.
Родючий ще стоїть яблуневий сад,
Яблука на землі лежать запашні і спілі.
І наче в минуле повернулась я назад,
І, з будинку запах солодкої ванілі.
Та варто було зайти до хати, як все стало зрозуміло,
Стіни обдерті, нема життя у ній,
І серце різко заболіло.
Там пусто, тільки полум’я надій та мрій.
Різко я прийшла до тями,
Змінився в голосі моєму тон,
Змилось все немов дощами
Це був лише бажаний сон.
Анастасія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
