Душа болить і серце розриває на частинки,
Згадаю я дитинства мить.
Оту стареньку в зелені хатинку,
Де дні щасливі проживали ми.
Бабуся доглядала за городом,
А мама пекла добрі пиріжки,
А ми такі були щасливі, безтурботні,
Бо в мирі, бо жили ми без війни.
Ходили на ставок купатись,
І на морозиво "збирали" ми пляшки;
Так проживали ми дитинство безтурботне,
Тоді самі щасливі ми були.
Ходили босі, – міряли калюжі,
А ще, стояли в черзі ми по хліб.
Були веселі, щирі, дужі
Тепер лиш згадуємо ту щасливу мить…
О.Колесникова
Оксана Колесникова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
