Стара хата на горі

Стара хата на горі

Стара хата на горі,
Ріка під горою,
Рання осінь на поріг,
Ступила п’ятою.

Вчора літечко було,
А сьогодні осінь,
Роздяга все наголо,
Не чіпає сосен.

Вода в річці зарябить,
Хвилею візьметься,
Хоч би карася зловить,
Та вже не клюється.

По гриби пішов до лісу,
Назбирав чимало,
Ось таку грибну спокусу,
Восени послало.

Вийшов з хати на поріг,
Та й повернувся знову,
Ледь капелюха уберіг,
Не згубив обнову.

Вітер дме та дощ іде,
Дні безперестанку,
Скоро й сніг у двір впаде,
Вранці, спозаранку.

Осінь пройде і зима,
Їй на зміну прийде,
Й цього року дивина,
Ця нас не обійде.

Добре жити в білім світі,
Як війни немає,
Хай до нас усе у цвіті,
Щастя повертає.

Хай покине нас війна,
Вже цієй зимою,
Щоб не лишилось і сліда,
Від війни весною.

Знов щасливо заживемо,
У милій Вкраїні,
Захистимо, збережемо,
Ранки солов’їні.

Шевченко В.М.
20.09.2022 р
Василь Шевченко