така от скоїлась біда –
йому усе заборонили,
весь білий світ відгородили,
зашили дратвою вуста.
заґратували небеси!
та по землі ходити також
заборонили з переляком
йому бентежні голоси.
…щодо кохання… – "stop" сигнал
неначе зроблена із глини
червона в тріщинах цеглина
закрила "соняшний" овал.
…до чарки тягнеться рука –
в там вже джус якийсь то влили.
тютюн у люльку відсирілий
набили…не до гопака
йому нещасному тепер.
вже й важко глянути угору!
кривою стежкою в сьогодні
себе непотребом пропер…
чарчину так таки хильнув
швиденько, потай від дружини,
успішно з ночі теї днини
у день новий перемахнув,
проспавши його половину.
відпив компоту із вишень,
в кишеню вклав кілько гривень.
попрямував собі до ринку –
купить до люльки тютюну
сухого, гарного, міцного
та запалить…та вславить Бога
за те, що вічно не заснув.
за це і випити не гріх
в кафе-шантані наодинці…
себе вернув привітом жінці,
у вишняку поспати ліг,
в грива шовкові та зелені.
…і так неділя промине
звичайним літнім теплим днем.
а під жіночі теревені
під час вечері – ні-за-що! –
отримати жіночу лайку.
все за тютюн, горілку кляту,
за те, за се…за казна-що.
Онтойя
