Пом`ятий бурями життя
Стоїш, зігнувшись при дорозі,
І викликаєш співчуття,
Яке здолати я не в змозі.
Колись ти теж був молодим
І мчав вперед шаленим вихром.
Пройшов, як кажуть, Крим і Рим
Та все в минулому затихло.
В війну сміливо воював
За спини друзів не ховався,
А потім важко працював,
Для Батьківщини ти старався.
А нині осторонь життя
Стоїш, зігнувшись край дороги.
Пішли всі друзі в небуття,
Старі уже не носять ноги,
Рука натруджена дрижить,
Ціпок невпевнено тримає.
А мимо молодість біжить,
Байдужим оком поглядає.
Світлвнв Сомош
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
