Передивляючись старі альбоми,
На фото прожите життя.
І вірні друзі, і знайомі поруч,
Є ті, що вже пішли у небуття…
Так промайнуло швидко все,
Перекрутить назад все не можливо,
Життя мчить стрімголов вперед,
Ти зранку прокидаєшся,-це диво.
Це просто диво, що згадати можеш,
Своє життя і прожиті роки,
Заварюєш ти каву так дбайливо
І згадуєш, як молодими ми були…
Сусіди… Це рідня навіки.
Ти з ними поруч,- радість чи біда,
Чи друзі мого чоловіка,
Хоча в живих вже багатьох нема …
Дівки- сусідки, з ким п'ємо ми каву,
Ми поруч з вами все життя,
Війна розкидала по світу,
І поруч багатьох живих нема…
Шануймося, бо час так швидко плине,
Хоча ще наче й не жили…
І злитися нам всім не треба,
Треба нам всім, лишатися людьми…
Перегортаючи листки свого альбому,
Я згадую усе своє життя…
І відганяю я несамовиту втому,
І згадую усе по фото, як буття…
Сусіди…Ви завжди пліч о пліч.
Чи радість чи біда прийшла…
Так будьмо поруч і надалі,
Хай буде в нас усіх щасливе майбуття.
29.10.2025
Оксана Колесникова
Старі альбоми
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
