У чужім далекім краю
Коли у тиші сам буваю
Бува що серед моїх дум
Гуляє часто сильний сум
Тихо вийшовши на ганок
Помилуватись на світанок
Дивлюсь із сумом у небокрай
І згадав свій рідний край
Так само вдома я стояв
І в ясне небо споглядав
Як перші промені вітають
І мою душу зігрівають
Легенько очі я закрив
І себе в думках я уявив
Що я зараз в цій хвилині
Вдома в рідній Україні
Поміж широт ланів, й степів
І Карпатських гір, густих лісів
Бачу край мій рідний знову
І чую тільки рідну мову
Але на жаль, це лиш уява
Колишніх згадок лиш проява
Але точно знаю час прийде
І додому стежка приведе
І де б у світі я не був
І якої сили не здобув
Я повернуся в рідний дім
До батьків передусім
Моє серце тягне як магніт
Де народився я на світ
Не зігріє жодна так країна
Як рідна ненька Україна
Ігор Лівак
