сум

тихо, сумно, знову плач –
тебе не вистачає.
я вимикаю радіоприймач,
з якого музика лунає.

бʼється скло, страждають люди,
всесвіт став безумним.
куди поділись наші плани,
що будував ти юним?

ми кохали, ми жилИ
творили, сподівались,
що світ почує голоси,
які давно вже відірвались.

загубились в просторі світів,
які злякались вічних цих катІв.
без болі, сліз, образ і мрій,
кохай, живи і не втрачай надій.

люби «летючу мить життя» –
це сонце Ясне, нездоланне.
наповнюй своє серце світлом,
що ніколи не згасає.
ankxhfgd