суспільство

суспільство
безтурботне –
табун однакових думок.
воно не має гідності
і чесності власних сторінОк.
воно забуло, де живе,
а де – здолАне.
що значить «щирість»
і важкА реальність.
у нього розум зник десь
усередині пітьми,
яка убила всі мої надії
на щось прекрасне,
світле і казкове.
коли ж у світі стане все настільки добре?
коли я стану чимось більшим,
ніж ця гордість?
куди поділась ваша совість-
ця клята непотрібна річ, вона зникає потайбіч.
але ж суспільство є синонімом
«мОрок»
воно, на жаль, розвіється мов порох.
ankxhfgd