Жили два сусіди.Один працьовитий-
Горіло все в нього в руках.
Саджав,будував,щасливий і ситий,
І діти росли на очах.
А інший-ледащо,яких пошукати,
Горілку лакав на печі.
Забруднений двір,занедбана хата
І пісня хмільна уночі…
І п’яний Іван голодний удома
Позаздрив тому Василю,
Який працював цілий день без утоми,
Щоб годувати сім’ю.
Він думав:сусіди-це братні народи,
Звичайно,Іван-старший брат.
Василь-він без племені і без роду,
І з братом не ділиться гад!
І вдерся до хати Іван на світанку,
Василь із родиною спав…
Вбивав,гвалтував,грабував до останку!
Та тільки одного не знав-
В сусіда його незламна родина.
І всі,як один,піднялись!
Залізним щитом у тяжкую годину
Руками й серцями сплелись!..
Так думав Іван,та не стало кретина-
Він згинув навік в небуття.
А вільна прекрасна міцна Україна
Дарує любов і життя!!!
Олена Каліман
