В природі куча таємниць
Які потрібно нам відкрити
І вивчити їх до дрібниць
Щоб не сумно було жити
Одна із тайн це наші очі
Скільки приховано у них
А коли дивлюся я у дівочі
То купа чар там неземних
В синіх очах, вода блистить
Немов Безкрайні океани
Любого зваблять такі вмить
І закують в свої кайдани
Як морські ласкаві хвилі
Піщаний берег ніжно пестять
Так і блакитні очі милі
Тебе з полону не відпустять
І теж скажу про очі карі
Коли дивлюся прямо в них
То почуваюсь як в Сахарі
Поміж дюн там золотих
Теплом очі так зігріють
Що загорить в душі вогонь
Немов котика пригріють
Поміж ласкавих долонь
Скажу й про очі я зелені
Я лабіринт оцей пройшов
Ці очі дивом заряджені
Я ледве вихід з них знайшов
У них прихована та сила
Що причарує назавжди
І так мій розум спокусила
Що знову хочу я туди
Коли у чорні дивлюся очі
Вони зачаровують мене
Там ніби місяць опівночі
Тихенько по небу пливе
Ті очі оповиті темнотою
Неймовірних нічних фарб
І будь якою там ціною
Я знайду у них свій скарб
І сірі очі, в тій же силі
В світ паралельний заведуть
Немов птахи два сизокрилі
Які серце й душу украдуть
Будеш у них ти споглядати
Як засяє іскра поміж вас
І не захочеш вже втрачати
Цю мить даровану для вас
Ігор Лівак
