Твої очі — мій тил

Твої очі — мій тил

Твої очі — мій тихий причал,
У їх світлі немає тривоги.
Коли світ навкруги замирав —
Ти була мені силою й Богом.

В них спокій, немов уві сні,
Що торкає серце до глибини.
Навіть в бурі, вогні, у війні —
Твої очі ведуть до істини.

Там, де кулі свистять у імлі,
І надія ховається в тінь —
Твої очі — як промінь в мені,
Що веде крізь тяжкість падінь.

Я живу, бо в них бачу життя,
І вертаюсь до тебе з дороги.
Бо твої очі — мій тил, моє я,
Мій захист від кулі й тривоги.