Театр, вихід на сцену,
Схвильовані обличчя акторів,
Їм потрібно без фальші зіграти,
Щоб принести собі і театру
Славу незабутню, натхненну.
Тихий голос звучить режисера,
Перевтілення в кожнім куточку,
Зосереджений погляд гримера.
Перший спалах світла на сцені,
Знову перший скрип половиці…
Магія почалася на сцені,
Яка потім вночі буде снитися.
Сльози розпачу,
Безтурботний сміх – емоційний вир:
Миті хвилювання, радості і втіхи.
В кінці впаде завіса,
Тиха, оксамитова й густа,
Зал опустіє, але залишаться
Відбитки пристрастей і сміху.
Ось – ось настане мить,
Коли душа твоя заговорить.
Єднання сердець, глядачі й виконавці,
Неначе зійдуться у спільному танці.
Спільне хвилювання великої дії життя,
Запам’ятається така прем’єра,
Вона не піде в небуття.
19.08.2025
Театр
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
