Я йду не оглядаючись, а ти
Боявся хоч слово мені сказати.
Ти був для себе, я — для висоти,
І вчилась крізь любов не згасати.
Ти вибрав тишу замість дій,
Ховався в звичному мовчанні.
Я — блискавка у буревій,
А ти — мов крига в капітані.
Я піднімалась — ти стояв,
Тремтів під тягарем рішень.
Я крик несла, ти все стирав,
І вибирав те, що зручніше.
Анастасія Бондарєва
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
