Ти більше не приснишся мені у вісні.
Ти більше не прийдеш до мене.
Я більше не буду чекати тебе вночі,
Не буду гуляти з тобою у дворі.
Не буду співати тобі пісні,
Не чекатиму дзвінка твого знову.
Усього цього вже не буде. Ніколи.
Ти згадаєш мене, коли піде дощ.
Коли шелестітиме листя.
Коли надворі буде мороз.
Коли навесні зав’януть квіти.
Можливо, тоді ти згадаєш,
Якою щирою я була.
Як підтримувала завжди.
Як щодня любила тебе.
Але ти вчинив негідно.
Ти зрадив — з подругою.
Знаєш, мені було так обідно.
Та мені не обідно за вас.
Мені обідно за себе.
Що терпіла я тобі. Не раз.
Соломія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
