Ти – вже тінь

Все зникло навколо – без слів і причин.
Пішов ти далеко у цю далечінь.
Досих пір відчуваю тебе – ніби жива височинь,
Але з'являєшся тільки у сні, як великая тінь.

Всі вже давно забули про тебе,
Не згадають вже голосу твого-
Ти вже на небі.

Я відчуваю, що ти завжди поруч,
Тримаєш мене від розуміння того,
Що сталось насправді,
Але не усвідомлюю я цього.
Не хочу розуміти, знати і мислити,
Чому ти так різко пішов он туди –
Туди, де немає нічого окрім страшної тьми.

Я вірю: ти поруч!
Я знаю: ти чуєш,
І ти мене бачиш,
І ти мене колись вже нарешті пробачиш –
За те, що так і не усвідомила того,
Що тебе вже немає, ти вже – тінь,
Яка пішла далеко у цю далечінь…
Альбіна