Ти був, як подих після грози,
Моя надія, мій тихий світ,
А нині — тільки порожні сни,
І твій холодний далекий слід.
Я пам’ятаю твої слова,
Вони ще в серці, мов жар болить.
А за вікном — чужа весна,
Що без тебе не хоче цвість.
Мені здається, що ти прийдеш,
Торкнешся лагідно знов руки…
Та тільки вітер, як ніж, проріже
Мої безмовні, німі рядки.
І я пробачу усе, що є,
Хоч біль не вщухне ні на мить.
Бо навіть там, де любов помре, —
Вона все одно живе й болить.
Love of evil N.N
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
