Рот заклеєний скотчем, зав’язані руки й обрізані крила.
Я попала до тебе,мов німфа,
Та убив мене сміло.
Кожен день я не та, тиха,чиста, забута.
Ти шукав в стороні,я ж хотіла лиш бути почута.
Зміг злякати мене, відібрати останню надію.
Про кохання твоє я давно уже,чесно, не мрію.
Кожен раз коли я набералася сили вдихнути.
Ти підступно давав поцілунками дозу отрути.
А з обіймів твоїх, що кайданами мене стискали,
Виривалась, повір, але руки твої не пускали.
Може б ти і пустив, може б дав мені знову пожити.
Але певно не вмів і не міг мене дійсно любити.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
