В душі моїй якась тривога,
Напевно розгнівив я Бога.
Тягну я муку безкінечну,
Отримав раноньку сердечну.
Але нічого тут не вдієш,
Бо лиш про Тебе щиро мрієш.
Думками завжди обіймаю,
Лиш образ Твій в уяві маю.
Не було жодного світанку,
Щоб не згадав Тебе я зранку.
Не знав такого почуття,
Хоча прожив трохи життя.
Запала назавжди Ти в душу,
І з цим миритися я мушу.
Бо проти себе не підеш,
Обманом щастя не знайдеш…
Чекатиму Тебе я вірно,
І не страшна ніяка прірва.
І пам’ятай це назавжди,
Себе для мене бережи.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
