Якось вирішила я згадати всі образи…
І відчула як в мені наростає тьма
Пропустила через себе всі темні фази
Визнала, що заганяла себе дарма.
Навіть після смерті не пробачу ту- себе
Яка мені не дозволяла жити,
І скажу– відпусти мене
По течії поволі плити.
Анастасія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
