Знов боса берегом іду,
З трави збиваючи росу,
Не відчувають ноги, ні,
Бо не насправді, уві сні.
Тої напитися б роси,
В чобОтях, босою пройти,
Хоча смаку не пригадаю,
Та і чобіт давно не маю.
Відчути б вітер в сні, обняти,
Руками хвилю упіймати,
Дощі і тихі, і шумні
Нехай би падали вві сні.
08.09.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
