Ти встала з попелу, із крові і вогню,
Молитвою закрила своїх дітей від зради,
Твоє серце б’ється в кожному в бою,
Твій подих — це вільні степи і громади.
Ти вишивала долю у зорях на світанку,
Сльозою кропила пшеницю золоту,
Ти вчила: “Не згинайся, синку,
За правду й свободу йди до кінця святу”.
І нині стоїш, як велична скеля,
Тримаєш меч світла у руках своїх,
Бо ти — Україна, мати й оселя,
Що береже пам’ять загиблих синів.
Ти знову зростаєш у славі й вірі,
В молитвах народ завжди з тобою.
Свята мати героїв, ми в тебе віримо,
З тобою назавжди з серцем з любов’ю .
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
