У безодню відчуттів

У безодню відчуттів
Всесвіт двері відчинив.
Вир емоцій, почуттів
На будь-який смак лишив.
На полицях гнів і страх
Ненависть, тривога, жах.
В темряві клубочаться
На світло не хочеться
Поряд совість і любов,
Осявають все немов.
Тож заходь і вибирай,
Що бажаєш забирай.
Хтось іде у темний кут
Ненависті бере жмут
І несе це відчуття
У навколишнє життя.
Комусь сумнів подавай
Хоч не пекло, та й не рай.
Буде мучитися сам ,
Для душі це не бальзам.
Щастя хочуть взяти всі,
Сутужно його знайти.
Поряд з совістю лежить
Його треба заслужить.
Вдячність, відданість, любов
Знімуть із полиць покров.
Іскристе та осяйне
Кожний його віднайде.
Коли зможеш, то візьми
З гідністю його неси.
У безодню відчуттів
Всесвіт двері відчинив…