У ВИБУХАХ КУПАЛИСЬ
Гаратали по столиці
Ці́лу ніч потвори
І без голки вишивали
У небі узори.
Ті узори нас не тішать,
Від них не радієм,
Від тих вибухів й узорів
Тремтимо, сиві́єм.
Ні кінця нема, ні краю,
Ма́буть, і не буде,
Та найгірше, що від цьо́го
У нас гинуть люди.
Полювали цілу нічку
На серце Вкраїни,
Наробили біди́-ли́ха,
Зробили руїни.
Ми не спали, ми молились,
Господа благали,
Чи залишимось живими –
Ми ніхто не знали.
Й знову вибухи лунають
В серці України,
Молим Бога вберегти нас,
Вберегти все цінне.
Ну а цінним для усіх нас
Є життя, звичайно,
Аби пекло це скінчи́лось
Чимскоріш, негайно.
Сильні вибухи усюди
І вночі, і вранці,
Ніяк Київ не полишать
Вбивці-голодранці.
І тривоги, і атаки,
І ракети, й дрони,
Гинуть люди, бо потворам
Нема заборони.
І сховатись толком ні́де…
Дві стіни́ і ванна…
Нас вбиває, спопеляє
Нечисть невблаганна.
На якусь секунду тиша,
І знову тривога…
Аби терням затягнулась
Ворогу доро́га.
29.12.2023
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1005203
