У кожного із нас, своя людська подоба,
Хтось без жалю до себе землю захищає,
А хтось, тихенько причаївся,
На сите життя собі заробляє.
Завжди було так, так і буде,
Бідняк на захист добровільно став,
А ситий, той з грошима, той панує,
У нього своє поле битви, свій вівтар.
Багаті думають, що можуть все купити,
Але в житті не все так продається,
Хороших вчинків більше треба їм робити,ї
Щоб потім жити так, як заманеться.
Бідняк воює,захищає,ну а потім гине,
Ну,а багатий той, елітний п'є коньяк,
Йому нема різниці, хто загинув,
Хто з ворогом воює просто так…
Таке життя, як байка чи як казка,
Але кінця її поки нема.
Коли на те вже буде Божа ласка,
Тоді, коли скінчиться ця війна…
04.09.2025
Оксана Колесникова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
