У світі мінливім, де все проплива,
Є дружба, що серце навіки трима.
Хай сонце нам світить, хай гріє весна,
Бо молодість в нас — лиш одна, чарівна.
Ми юні сьогодні, і час не стоїть,
Він тихо, невпинно вперед собі спить.
Тож треба сміятись, кохати, радіти,
Щоб мрії не втратили сили летіти.
Коли темна хмара накриє пітьмою,
Ти руку подаси й підеш за мною.
У бурі й у вітрі, в холодні дощі
Друзі лишаються світлом в душі.
Ми разом пройшли і дороги, й мости,
І стільки пригод ще чекає нас там.
Зберемо в серцях теплі спогади всі,
Щоб навіть в старості гріли вони нам.
І хай пролетять за вікном всі роки,
Ми будем триматись, не йти вдалеки.
Бо в юності кожна хвилина золота,
І дружба міцніє, як криця свята.
Коробко Олександра
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
