Фантом

Я не кохаю тебе,я люблю твою тінь
Я кохаю фантом,в серці лиш заметіль
В мозок кров не іде,серце вже не стучить
Як колись стукотіло,варто лиш поглядіть

Я не виграю вже, всі скарби на цім світі
Я їх втратив і навіть своїм оком не кліпнув
Але ні були ночі як я кліпав частенько
Бо були мокрі очі і життя було мертвим

Я тоді був мов місяць,що сіяє у небі
Тебе всі наче й бачать та ти нікому не треба
Ти мов скалочка,гілочка,-ти маленька заноза
Ти для всіх тих людей- пяте колесо до воза

Хоч тепер ти для мене залишилась лиш тінью
Та я ще кожен день,про тебе та й мрію
І з фантомом твоїм вже так більше не класно
Як колись було так,коли ми були разом
Анонім