І він не думав про майбутнє ,
Тримав гітару у руках,
Кричав через пісні "Цінуйте!"
І не вагався у роках.
Він жити вміє і співає,
Сумує, радіє та кричить.
Життя у цей момент палає,
Але для інших лиш ричить…
Він не боїться не вгадати
І бачить сенс у помилках.
Життя не треба розгадати,
Достатньо подолати страх.
І він співав, творив і грав,
Хоча й було лише взуття.
І він найкраще все забрав,
Бо знав цю формулу життя…
Хавжу Марія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
