Колись я проснувся, від того що мені не треба нікуди йти
Колись я відкрию для себе і захочу памʼятати цю мить
Колись я не втрачу свободи і пірну у повітря садиб
Колись я не втрачу свій гомін в голові і укрию собою твій дім
Колись я захочу співати пісні з хорошим мотивом для твоїх блядскіх богів
Колись я проснусь від того, що мені нікуди не треба йти Колись я знову пірну в цей світ з висоти
Колись я пірну у цей світ і мені захочеться тут жить
Колись я зупиню кров ще тече по спині моїх мрій
Колись повітря не вистачить на двох і я скину свій гнів
Колись я проснусь, коли ти рядом за мною сопиш
Колись я проснусь із тобою у найяскравішу місячну ніч
Колись ми розігрієм з тобою холоднішу в світі піч
Колись я проснусь від того що мені нікуди не треба йти Колись я знову захочу тут жить
Олексій Постріл
