Потримай за руку,
Потримай за плечі.
Бачиш ми всі разом –
далекі від ворожнечі.
І коли всі разом,
І коли так впевнено.
Мріяли про втечу
Так було даремно це.
Життя дарувалось,
Та забрать не вмілось.
Доля цілувала, так як нам хотілось.
Було б дуже добре життя й ідеальне,
Якби все це просто так було насправді.
Вона не хотіла, вона й знать не знала.
Цінувать не вміла і кохать лиш теж.
Не була б то жінка, яка б не навчалась.
Не була б то доля- в ній немає меж.
Богданович Валерія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
