Подай мені хустину. Ні, ту білу,
А темну відклади у інший бік.
Скажи мені, будь ласка– я красива?
Чи личить ця хустина на мій вік?
Чи приховає всі мої тривоги,
Що кубляться зі мною у ночі?
Бо все банально – пройдені дороги
І вкотре знов топтати їх мені.
Й полину гіркого ще напитись
І знов полоти шлях від бур’яну,
А я ж бажаю з спокоєм зустрітись,
Та в протилежний бік, напевне, йду.
26.06.2024р.
Аня Бусецька
Анна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
