Я кожен день ціную за життя.
За все, що він мені дарує…
За те, що серця чую я биття,
І там добро живе й панує.
В словах ціную щирість і тепло.
Бо сутність слова, то є – сила!
Краса його, немов весни зело,
Як в піднебессі птаха крила.
Ціную душу в світлих почуттях.
Нехай у радості, чи в горі…
Лиш не було б у ній того сміття,
Де зло й байдужість мають зговір.
Ціную сильне, віддане плече,
Хвилини спокою і тиші…
Важливість тих навколишніх речей,
З яких черпаю силу віршів.
Любов Таборовець
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
