Тече життя, як тиха річка —
Десь з болем, десь з росою вранці,
І час іде, несе нам звички,
Зміни, тривоги і останці.
Ми живемо — між "вже" і "буде",
Між тим, що мріяв — і що є.
А десь в окопі, рідні люди
Тримають небо над землею.
Війна — не в книжках і не в фільмах,
Вона — у поглядах, у снах…
У тих, хто з фронту шле лиш тишу,
А не "привіт" у новинах.
Час не питає, хто готовий,
Він просто йде… І треба жить.
Цінуймо день, тепло розмови,
Любов, що в серці ще горить.
Бо світ стоїть на тих, хто вірить,
На мамі, що чекає сина,
На тих, хто плаче — і не стелиться,
А світло носить крізь руїни.
Анастасія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
