Чаша з кришталю

Наше життя — то чаша з кришталю,
Вона наповнюється з часом і долю.
У когось півповна, у когось — тече,
А інша тріснула й світ віднесе.

Не поспішай судити чужу біду,
Бо вибір свій робить кожен у ряду.
Наповниш ти чашу болем й стражданням,
Чи світлою ласкою, чи коханням?

Подумай двічі, перш ніж наливаєш,
Бо тим напоєм і сам проживаєш.
Що в чаші твоїй — те й в серці живе,
Так душу й життя напоїш ти все.
Ілля