Чому ти кричиш,вороне чорний?
Годі вже кликать біду!
Сонце сідає, і небо червоне
Від крові убитих…А вітер все стогне
Пісню страшну і сумну…
Пісню про те, як батько щасливий
Пішов захищати сім’ю.
Бився із ворогом лютим щосили!
Зараз лежить у холодній могилі,
Вбитий за віру свою…
Пісню про хлопця, єдиного сина-
Був він героєм в бою!
Гарно співав про свою Україну…
Там, у бою, героєм загинув,
Вбитий за правду свою!
Пісню про поле спалене чорне,
Знищені села й міста.
Стяги й хрести на широких просторах!
Мати старенька цілує і горне
Замість синочка- хреста…
Знов похилилась червона калина-
Краяла душу мою!..
Вітер співав і співав без упину
Про мирних людей і дітей України,
Вбитих за мову свою!!!
Раптом замовкли і ворон і вітер,
Скінчили вже пісню свою.
Скільки,народе мій,можеш терпіти?!
Скільки тебе намагались убити
За Незалежність твою!
Олена Каліман
