Чи колись думав ти, як тяжко…
Чи колись думав ти, як тяжко,
Зустріти в світі саме ту,
Яку кохати будеш до нестями,
і думати:
«Лиш тут і тільки з нею я по-справжньому цвіту.»
А ти,красуне, думала вночі,
Про те, як сильно хочеш покохати?
Але знайти лишень того,
чий невідомий погляд,
змусить твоє серце завмирати.
Можливо мали таку думку,
може й ні,та все ж,збагнете двоє зранку:
Ви дійсно не вгадаєте ніколи,
Які плани на вас в долі.
Не поможуть вам ворожки, карти і обряди,
Варто лиш побачити ті очі,
Що стануть більш дорожчі,ніж мільярди.
У мить відчуєш це падіння,
І зрозумієш, що ти тонеш,
Огорнутий у рідкісне кохання,
про яке мріяв в кожному бажанні,
де паде зірка, де свічки палають,
де друзі радісно тебе вітають
І дивлячись в красу цю, погляд щирий,
ти коханій ніжно прошепочеш
Що її любити,як нікого,зможеш.
Катерина
