Чи можливо про себе забути?
Чи можливо не жити в думках?
Чи можливо у приязні бути?
Чи можливо розвіяти страх?
Чи можливо позбутись тривоги?
Чи можливо від смутку втекти?
Чи можливо звернути з дороги?
Чи можливо себе віднайти?
Запитань як зірок в небосхилі,
Як нейронних зв’язків у мізках.
Лиш в уяві ми всі так щасливі ,
Бо лунає нам відповідь “Так”.
Не інакше і без заперечень!
У Любові, у Всеприйнятті!
Гармонійно, спокійно і ґречно!
Тільки “Так”, ну а чом би і ні?)))
12.08.25
A.R.*
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
