Маленька пташка б’ється в шибку
Говорять люди, то душа
Тих хто пішов і все покинув
У кращий світ за небуття
Нестерпний біль, пекуча неміч
Несила повернути час на жаль.
У мене більше немає мами
І не загоїть рани час…
Все пусто, холодно і сіро,
Мій світ поглинула пітьма
Тебе немає мамо з нами
Чому забрали небеса?…
В пам’ять про Волошину Н.В.
Людмила Горобець
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
