Чому так важко на душі?
Так важко, ніби в час скорботи.
Мабуть, тому, що у житті
Я маю лиш одні турботи.
Здається, що життя пройшло,
Щасливі дні усі минули.
Здається, ніби сплю й ніхто
Не збудить – всі мене забули.
Час плине і літа ідуть.
Що попереду хочу знати.
Чи дні погожі ще прийдуть ?
Чого в житті мені чекати ?
Хоч кажуть, що у всіх життя
Смугасте, ніби в зебри шкіра,
І чорна згине в небуття,
Натомість прийде смуга біла,
Та сумнів виник і живе –
Широка дуже чорна смуга,
В безмежність нібито іде,
А на душі одна лиш туга.
І, з кожним днем мого життя
Надія тане, мов крижина.
Що буде, як розтане вся ?
Невже прийде така хвилина ?
Світлана Сомош
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
