Прийшов час у вічність ступити,
Сил вже не осталось до життя,
І шану і любов оставила їм.
Скорботи і сльози витають в повітрі.
Стежина ловка, а рухатися треба.
Двері зачинилися одні,
А відкрилися інші.
Сумно дивитися і дивитися все навкруги.
Що осталось на заді.
Ніби мить прожила на землі.
А пам’ять оставила на віки.
Тіло в землю пішло.
А я дорогою вічною йду.
Неначе другий світ відчинився,
Очі здивовані від бачення.
Не треба думати про марноту.
А тиша і радісно в душі,
Що на землі тебе не забувають,
Рух життя вирує далі.
Через терни хвороб пройти.
І завершити свій земний шлях.
Неначе у ві сні наснилось мені.
Про зелені лани і веселих людей,
Чисте повітря і радісно граються діти.
За домашнім столом сидять родичі,
Про життя минуле з поминають.
Про не виконання своїх бажань там,
Все забулось і відкрилось нове життя.
Нове і незвичайно стало тут,
Хочеться ділитися всім.
Ці радості немає меж.
Любов, мир і спокій вирує навколо нас.
Денис Третяк 27.06.2025
Денис
