Перед очима — кадри із життя:
Щось вже було, щось є, щось буде.
Ми кроками вимірюємо мить,
А час — позаду. Поряд інші люди.
Вже новий день, і потім — пізня ніч,
І холод пунктуально підганяє літо.
Опале листя закрутило світ —
Усі емоції уже давно прожито.
У візерунок долі шлях вплітає
Налякані утрати і надії.
Ми просто йдем, проте куди не знаєм
Та все одно — ще віримо у мрії.
Стефанна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
