Щодня зникають в світі цілі види
Рослин, птахів та звірів на землі,
Побачити їх зможуть наші діти
В книжках, в кіно, можливо ще у сні.
Людина, кажуть, – це вінець природи,
Найрозумніша від усіх істот,
Але до чого все вона доводить,
Руйнуючи навколо себе фонд
Той, що століттями природа готувала,
Щоб види вивести найкращі і міцні,
І щоб життя навколо вирувало,
Щоб на Землі були ми не одні!
Братами меншими ми звірів називаємо,
Тож піклуватися про них повинні ми,
За замість цього, ми їх убиваємо,
То в чому ж провинилися вони?!
Чим завинили квіти, звірі, птахи,
Трава, кущі, дерева та гриби,
Метелики, чи жаби, чи комахи?!
Вони ж як ми з тобою – всі живі!!!
Тож, дай їм шанс з тобою поряд жити,
Допоможи, врятуй і захисти,
Бо від того, чи будуть вони жити,
Залежить те, чи будеш жити ти!
Віктор Мартинов
Щодня зникають в світі цілі види
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
